Сценічне пристосування (Сценические приспособления) із М. Костровим. 1-ий курс

Заняття 14.11.18
Тема: Сценічне пристосування (Сценические приспособления), 1-ий курс.
Викладач: М. Костров.

Наші заняття часто розпочинаються із розминки обличчя. Проста вправа, що допомагає розслабитися та налаштуватися на заняття. Завжди піднімає настрій.

Ця вправа була майже без пояснень. Як хороший вчитель, Міша дозволив нам зробити помилки, щоб показати контраст. І лише потім пояснив як грати добре.

1. Хто ми?
2. Де ми?
3. Чого я хочу?

Якщо у фактах немає відповіді на ці питання – це погано. Важко стає грат етюди. Тому факт “Тату … я розбив твою машину!” кращий, аніж “Слухай …. у мене проблеми!”.

Усі події діляться на 3 типи:

1. Перешкода. Що стає на шляху герою досягнення його цілі. Ex: пом’яв машину, бо водій захворів, довелося їхати самому
2. Ускладнення. Ескалація конфлікту. (Ex: )
3. Перевернення (перевертыш). Неочікуваний поворот подій, кульмінація, зміна ролі, зміна напрямку подій. (Ex: я просив гроші, партнер грав вороже як чужа людина. Коли я заявляю “Ти ж чоловік моєї дочки” – це повертає події, висвітлює партнера в іншому ракурсі, він уже не може грати так само вороже.)

В етюді такі події постійно ідуть один за одним, сюжет розвивається динамічно. Загалом розвиток сюжету можна зобразити як:

(де 1, 2, 3 – це відповіді на питання конфлікту: 1-хто ми? 2-де ми? 3-чого я хочу);

Озброєні цими знаннями, ми продовжили грати в правах, тільки уже міні-етюди

Ось декілька важливих висновків що я виніс, розігруючи міні-сценки:

1. Щоб гра була хороша – потрібно зробити паузу, відчути партнера, звернути увагу на деталі, на основі якиї знайти в себе історію та передати її. Так розігрувати сценки буде легше.
2. Краще не стояти нерухомо, а теж рухатися трохи, допомагати партнеру своєю реакцією.
3. Не заговорюватися, краще бути лаконічним. Бла-бла-бла не робить вас хорошим актором.
4. Не потрібно розмивати реакцію на подію. Тобто одночасно не реагувати тілом (ex: скривитися) та говорити про подію. У цьому випадку краще відреагувати тілом, а потім давати нові факти.
5. Якщо не вносити нові події (факти) у сценку, а лише реагувати – то партнеру скоро стане ні із чим грати, закінчаться події (для більшості акторів). Тому потрібно вносити події, постійно розширювати картину світу.
6. Розвивати сюжет та вносити події можна й лише словами із розмови. Це добре показано в п’єсах.
7. Граючи міні-етюди, я часто зводив сценки на жарти та хі-хі/ха-ха. Щоб цього не було – потрібно максимально поринати в події, старатися вірити в те, що розігрується.

Хоча цього разу на занятті й не було завдання “повірити”, лише розібрати та вивчити схему, за якою розігруються етюди. Розігрувати так щоб повірили будемо вчитися уже на наступних заняттях.

Рекомендовані ресурси для перегляду/прочитання:

1. Пьеса Николая Коляды “Бином Ньютона” (link)
2. Фільм Брюно Дюмона “Человечность” (link)  (за перегляд цього фільму – обіцяли отримати “плюсик” в карму від Міши)
3. Фредерик Перлз “Внутри и вне помойного ведра”
4. Birdman (film)

Заряд позитиву та гарного настро отримано. Ментально готуємося до нічних 3-годинних етюдів!