От первого лица. Галина Шиллер. Контакт с партнёром.

От первого лица. Галина Шиллер. Контакт с партнёром.

Сегодня, по пути в школу, между Осокорками и Славутичем, ко мне в вагоне подошёл Слава. Он был первым человеком, с которым я выполнял упражнение в студии. Тогда я пытался тащить его по полу… сложновато. Слава посоветовал послушать Motorhead и рассказал о том, что его вообще не парит ездить в метро, потому что в людях, которых он видит на перронах, эскалаторах, или в вагонах, он открывает целые миры. Читать дальше

От первого лица. Владимир Тагвей. Работа с действиями и предметами.

От первого лица. Владимир Тагвей. Работа с действиями и предметами.

Когда я зашёл на занятие, опоздав на 20 минут, все уже стояли посреди зала и кричали какую-то дичь. Ко мне подбежал парень и начал объяснять правила: один дирижирует голосом другого. Мне удалось сразу же влиться в игру: мы и постреляли из разного оружия голосами, и выжали друг из друга максимальный диапазон, и как аист я покричал под шумок… В общем, порадовало начало. Читать дальше

Занятие со Славой Никаноровым 9 декабря 2018 “Вспомнить все”

Занятие было без определенной темы, поэтому мы повспоминали разное. Слава дал домашнее задание – записать 10 пунктов, которые я узнала на этом занятии.

У нас с девочками Валерия Веденьйова и Оля Смаглова получилось ровно в 2 раза больше:-)

Итак:

  1. Три круга внимания – внутреннее, на партнера-зрителя, внешнее – атмосфера
  2. Надо самому верить внутри себя в то, что делаешь
  3. Помнить о внутренней эмоции
  4. Не наигрывать
  5. Посмотреть мастер класс «Клоунада»
  6. Действовать через тело – сохранять и менять эмоции
  7. Микрожесты актера очень важны – на них внимание
  8. Играя на сцене – прежде всего нравиться себе, тогда и понравишься зрителю (играть для себя)
  9. Можно и просто проходку актёра сделать выразительной, показывающей характер актёра
  10. Существовать на сцене надо интересно, но и оправданно
  11. Искусство быть клоуном, как находить разные подходы к человеку
  12. Контакт без слов – сильно! Невербалка иногда говорящее слов
  13. Помнить свою цель
  14. М можем спокойно сыграть понятное животное (с енотами, например, сложнее)
  15. Игра (забыла название): хлопок-фриз, меняешь другого, подстраиваясь под его позу
  16. Можно интересно сидеть на вокзале  и интересно молчать
  17. Разницу между Чеховым и Станиславским в 2х словах (от тела-эмоция и наоборот)
  18. Лучше недобор, чем перебор по эмоциям
  19. Песенка Никанорова про гнома в конце
  20. Легенда про свинок (хрюкнула свинья и человек, а поверили человеку)
Слово за слово по 36 сюжетам Польти с Мишей Костровым 13.12.2018 (1 курс)

Слово за слово по 36 сюжетам Польти с Мишей Костровым 13.12.2018 (1 курс)

36 драматических сюжетов по Ж. Польти

http://litmasters.ru/sila-sujeta/36-dramaticheskix-situacij-chast-1.html

Задача была следующая. Из 36 сюжетов выбрать себе 3 наиболее интересных/откликающихся темы и с ними набросать в голове, что будем играть (кто я, где я, моя цель по отношению к партнеру) – желательно набросать три сюжета, чтобы в момент игры повысить себе шанс, что хоть один сюжет придётся в кассу. Все расселись зрительным залом, и выходило по 2 человека, играли слово за слово. А Миша комментировал ошибки и показывал как правильно 🙂

Основные заметки по тому, что спасает наше слово за слово (заметки передраны у Яблочного Стаса и Елены Баландиной, за что им спасибо):

  • Наличие целей
  • Красивая активная Мизансцена
  • Пристройка сверху/снизу
  • Отношение к партнёру
  • Максимально повышаем ценность всех событий, которые даёт нам партнёр
  • Меняем способ воздействия, достижения цели
  • Ритм тела, включаем тело, стараемся не залипать
  • Разный ритм голосовой
  • Перевёртыш (удивляем партнёра)
  • Не стереотипная реакция на событие
  • Оправдываем ситуацию
  • Озвучиваем своё намерение партнёру
  • Меняемся во время монолога партнёра
  • Сказать об неадекватности партнёра, если он таковой
  • Противоречивые эмоций с движениями не допускаем
  • Устанавливаем эмоциональную привязку к партнёру;
  • Задаем вопросы партнёру, если непонятная ситуация и ее нужно прояснить для дальнейших действий;
  • Энергию берём из своего прошлого (воспоминания), будущего(мечты, планы);
  • В настоящем энергию берём из того, что цепляет систему наших ценностей, противоположная им сторона;
  • Вскрываем своего персонажа;
  • Конкретизировать всё, свести к минимуму пустые фразы, нужна КОНКРЕТИКА;
  • Вести диалог с партнёром, внимание на партнера;
  • Не цепляться за придуманный собой сценарий, подстраиваться под изменившиеся обстоятельства

Дополняйте, пожалуйста!

 

Вибух. Прорив (Взрыв. Прорыв). С. Анчуткин. 1-ий курс

Вибух. Прорив (Взрыв. Прорыв). С. Анчуткин. 1-ий курс

Заняття: 25.11.18
Тема: Вибух. Прорив (Взрыв. Прорыв)
Викладач: С. Анчуткін

 

Вибух – це емоційна зміна. Це виплеск накоплених емоцій (крик, зміна пози, удар, фраза, сльози, тощо)

Прорив – це вибух із зміною в кінці (ex: Як же ти мені остогид, терпіти тебе не можу. Забирай свій перстень та вали із мого життя).

Технічно вибух відбувається в 3-4 етапи. Наростаючи із кожним словом (від доволі спокійного, до максимального).

Щоб вибух був справжнім, потрібно наповнитися енергією, відчути як в тебе накипає почуття (сила, здість, горе, відчай, тощо). Та в піковий момент вивільнити енергію.

Через слова ми втрачаємо енергію. Тому щоб вийти на пік – не варто говорити зайві слова. Краще наповнюватися всередині.

Це й уся теорія. Далі ми вчилися як робити вибух на практиці.

Розминка

Почали із хаотично руху по залу (броунівський рух), максимально прислухаючись до тіла та роблячи усі рухи спонтанно. Далі Анчуткін хлопав та рахував до 10-ти. Потрібно було завмерти в цей момент у позі в якій опинився, та поступово як він рахував – напружувати усі частини тіла, доходячи до максимуму на 10. І коли він знову хлопав – випускати енергію та стряхувати із себе.
Інсайти: коли імпровізувати та прислухатися до тіла – то майже немає рухів, що повторюються.

 

Вправа “5 кроків”

Анчуткін давав емоцію. Студенти ставали в лінію. Потрібно було зробити 5 кроків. Краще із закритими очима. В своєму темпі, на кроках 1-4 наповнюватися емоцією. На 4-ому кроці наповнення має бути максимальним. На 5-ому – іще трохи додати, так як ти ніколи не відчував емоцію та вивільнити її через тіло. Це може бути що завгодно: кричати, стрибати, падати, плакати.
Було 4 емоції що ми розігрували: сила, горе, смерть (ага!), щастя.

 

На силі я досить швидко пройшов кроки, впевнено! Та закінчив криком, поставив із розгону коліно та кулак на землю (згадувалися супергерої із мультиків, які теж так робили). В результаті коліно дуже боліло, довелося розтирати. Правда помітив це я не одразу, а через деякий час.

Більшість людей голосно кричали, коли “вибухали”.

Ознака що ти справді наповнився емоцією та “вибухнув” – ти не одразу виходиш із цього стану, потрібен деякий час.

 

Коли наповнювався горем, то я увесь вкрився легким потом, руки стали вологими, здавалося температура піднялася (пройшло десь за ~5 хв). Здивувався як наповнення емоцією відображається на тілі.

Багато учасників плакали (скиглили, кричали із відчаю) коли вибухали від горя.

 

Вправа із смертю була одна із найважчих. На 5-ому кроці потрібно було померти (та-да-да-дам). Деякі люди відмовилися це робити (Анчуткін це дозволив). Вимога була що після першого кроку уже відмовитися не можна. Я довго не міг зробити цей перший крок, бо розумів що назад дороги не буде. Вагався. Але врешті зробив. І понеслося. За 3 кроки усе життя картинками постало перед очима, від дитинства до сьогоднішнього дня. Хотілося одночасно і плакати (бо життя закінчується), і сміятися (бо хороше життя прожив, майже ні про що не жалію). Тож я із якоюсь такою дурнуватою посмішкою і йшов. Зрозуів що єдине про що жалію – що було мало любові в моєму житті, мало спілкувався із близькими. На 4-ій крок картинки закінчилися, стало ясно. Розумів що це уже передостанній крок. Востаннє вдихнув повітря на повні груди (яке воно було смачне, це повітря). Зробив 5-ий крок, думки зупинилися, і …. просто впав. Без криків чи звуків. Впав як підкошений. Лежав досять довго, не хотілося вставати. І іще потім деякий час виходив із цього дивного стану.

Інші люди по дорозі плакали, молилися. Хто “вмирав” із сльозами, хто із криками, хто полегшенно зітхав.

 

Потім ми наповнювалися щастям. Але уже в парах. Ставали один навпроти одного, йшли назустріч та ставали щасливими. Приємно було це робити (особливо після смерті)! І ми, щасливі, довго обіймалися коли уже зустрілися.

 

Вправа “Зупинити”

У вправі беруть участь 4 людини. Жінки та чоловіки – окремо. 1 людина йде (у 5-7 кроків, на останній крок – уже пішла). 1 людина пробує її зупинити. 2-оє людей тримають людину, що пробує зупинити. Ціль – вийти на пік та вибухнути. Створити для себе історію чому тобі важливо щоб людина не йшла, та спробувавти її зупинити.
Учасники кричали, матюкалися, благали, кидалися на землю, пробували вирватися. Без декількох синців не обійшлося.

 

Вправа “Вивести”

Розігрували в міні-етюдах. 1 людина вибухає, інша її виводить, усіляко допомагає. Це можуть бути образи, підколювання, погрози, зневаги, шокуючі факти. Часто звертали увагу на зовнішність та її висміювали, або створювали сімейні сценки-драми. Головне завдання – щоб самому хотіти вибухнити та накопичувати емоції. Не чекати лише коли партнер зачепить за щось, що справді болить. Натомість самому докручувати себе, не витрачати енергію на зайві розмови/відповіді/захист, та на піку – вибухнути.

 

Вправа “4 етапи”

В парах. 1 партнер називає 4 випадкових слова (наприклад: молоток, сцена, блокнот, хмара). Інший партнер в 4 етапи накопичує енергію та на 4-ій вибухає. Кожне слово має бути емоційнішим за попереднє. Тренувати можна було будь-яку емоцію (злість, горе, тощо).

 

Закінчення

Наприкінці учасники закрутилися в спіраль, стали в тісний круг. Анчуткін включив “The Mighty Rio Grande” від This Will Destroy You. Отак ми стояли, слухали дихання один-одного, наповнювалися спокоєм та любов’ю. В якийсь момент мені здалося що усі почали дихати в один такт, а згодом і синхронно похитуватися.

 

І традиційно закінчили вправою “електрошокер” – трястися та поводитися так, ніби тебе сильно б’є током. Так ми знімаємо серйозність та простіше ставимося до всього, що відбувається.


Заняття було одне із найпотужніших, рівень енергії зашкалював, емоції були на грані, лилися сльози щастя, горя, відчаю. Чорний квадрат – це дивовижне місце. Після кожного заняття я виходжу наповнений енергії та натхнення. Хочеться творити!

Keep Calm and Act!

Сценічне пристосування (Сценические приспособления) із М. Костровим. 1-ий курс

Сценічне пристосування (Сценические приспособления) із М. Костровим. 1-ий курс

Заняття 14.11.18
Тема: Сценічне пристосування (Сценические приспособления), 1-ий курс.
Викладач: М. Костров.

Наші заняття часто розпочинаються із розминки обличчя. Проста вправа, що допомагає розслабитися та налаштуватися на заняття. Завжди піднімає настрій.

Далі почалися вправи. В парах 1 партнер генерував подію, інший – відповідав реакцією. Можна було як словами виражатися, так і рухами/дотикам. Що ми власне і робили. Важливо було після кожної міні-сценки “Подія – реакція” обнуляти атмосферу та починати заново.
У більшості виходило так собі. Важко було придумати історію, ще й її зіграти відповідно.

Ця вправа була майже без пояснень. Як хороший вчитель, Міша дозволив нам зробити помилки, щоб показати контраст. І лише потім пояснив як грати добре.

Кожен факт/репліка повинна відповідати на 3 важливі питання:
  1. Хто ми?
  2. Де ми?
  3. Чого я хочу?

Якщо у фактах немає відповіді на ці питання – це погано. Важко стає грат етюди. Тому факт “Тату … я розбив твою машину!” кращий, аніж “Слухай …. у мене проблеми!”.

Усі події діляться на 3 типи:

  1. Перешкода. Що стає на шляху герою досягнення його цілі. Ex: пом’яв машину, бо водій захворів, довелося їхати самому
  2. Ускладнення. Ескалація конфлікту. (Ex: )
  3. Перевернення (перевертыш). Неочікуваний поворот подій, кульмінація, зміна ролі, зміна напрямку подій. (Ex: я просив гроші, партнер грав вороже як чужа людина. Коли я заявляю “Ти ж чоловік моєї дочки” – це повертає події, висвітлює партнера в іншому ракурсі, він уже не може грати так само вороже.)

В етюді такі події постійно ідуть один за одним, сюжет розвивається динамічно. Загалом розвиток сюжету можна зобразити як:

(де 1, 2, 3 – це відповіді на питання конфлікту: 1-хто ми? 2-де ми? 3-чого я хочу);

Озброєні цими знаннями, ми продовжили грати в правах, тільки уже міні-етюди

Ось декілька важливих висновків що я виніс, розігруючи міні-сценки:

  1. Щоб гра була хороша – потрібно зробити паузу, відчути партнера, звернути увагу на деталі, на основі якиї знайти в себе історію та передати її. Так розігрувати сценки буде легше.
  2. Краще не стояти нерухомо, а теж рухатися трохи, допомагати партнеру своєю реакцією.
  3. Не заговорюватися, краще бути лаконічним. Бла-бла-бла не робить вас хорошим актором.
  4. Не потрібно розмивати реакцію на подію. Тобто одночасно не реагувати тілом (ex: скривитися) та говорити про подію. У цьому випадку краще відреагувати тілом, а потім давати нові факти.
  5. Якщо не вносити нові події (факти) у сценку, а лише реагувати – то партнеру скоро стане ні із чим грати, закінчаться події (для більшості акторів). Тому потрібно вносити події, постійно розширювати картину світу.
  6. Розвивати сюжет та вносити події можна й лише словами із розмови. Це добре показано в п’єсах.
  7. Граючи міні-етюди, я часто зводив сценки на жарти та хі-хі/ха-ха. Щоб цього не було – потрібно максимально поринати в події, старатися вірити в те, що розігрується.

Хоча цього разу на занятті й не було завдання “повірити”, лише розібрати та вивчити схему, за якою розігруються етюди. Розігрувати так щоб повірили будемо вчитися уже на наступних заняттях.

Рекомендовані ресурси для перегляду/прочитання:

  1. Пьеса Николая Коляды “Бином Ньютона” (link)
  2. Фільм Брюно Дюмона “Человечность” (link)  (за перегляд цього фільму – обіцяли отримати “плюсик” в карму від Міши)
  3. Фредерик Перлз “Внутри и вне помойного ведра”
  4. Birdman (film)

Заряд позитиву та гарного настро отримано. Ментально готуємося до нічних 3-годинних етюдів!

21.11.2018 «СОПР в предлагаемых обстоятельствах» занятие с Мишей Костровым, 1й курс 1я группа

21.11.2018 «СОПР в предлагаемых обстоятельствах» занятие с Мишей Костровым, 1й курс 1я группа

21.11.2018 на занятии «СОПР в предлагаемых обстоятельствах» у Миши Кострова пережил комплект эмоций и ощущений в теле, было весело, грустно, печально, трогательно, опустошённо, был в ступоре, удивлён, уверен, самодовольно высокомерен, в призрении; испытывал холод по телу, мурашки, дрожь, тепло, напряжение, расслабление.. может даже что-то и забыл вспомнить. После упражнений с проживанием ситуации было ощущение свободы, лёгкости, хорошо..

         Ещё одно классное упражнение когда смотришь на мир глазами другого человека и начинаешь двигаться по-другому, не легко, но в определённые моменты очень интересно наблюдать.

         Миша, благодарю за созданную атмосферу на занятии🙏🏼

Этюд 1 курс 1 группа 14.11.2018

«Создание этюда – это, прежде всего, работа воображения. Неожиданные, внезапные события, случаи, фрагменты жизни становятся темами небольших выступлений. За время, проведенное на сцене, нужно воплотить свой замысел с помощью голоса, мимики, жестов и движений. Работа над этюдом – история огня фантазии, – объясняет актер Константин Хабенский.

Этюд начинается со знаменитого выражения К. С. Станиславского, а что бы ты стал делать, если бы…

Вчера на занятии: Читать дальше

Действия с окраской с Мишей Костровым 1.11.2018 (1 курс)

Действия с окраской с Мишей Костровым 1.11.2018 (1 курс)

…Полное название занятия “Память физических действий (ПФД). Действия с окраской”

Продолжаем учиться проживать, а не играть. Разрабатываем свои внутренние «бревна». Сначала было немного теории, основной посыл – обязательно прочесть Станиславского и Чехова. Ещё есть книга авторства П.М. Ершов где Система ещё более структурирована, подойдёт для людей с уклоном в аналитический склад ума. Так же Михаил посоветовал ознакомиться с техникой Майзнера, там предложен ряд упражнений для прокачивания мастерства актера. Некоторые из них попрактиковали на занятии. Читать дальше

Вниманию всем студийцам!

Вниманию всем студийцам!

Новоприбывшие Друзья!

В первую очередь регистрируемся не под «кошками», «собачками» и «Мао Дзедунами», а так, что бы мы видели ваши имена и фамилии. Логин должен состоять только из ЛАТИНСКИХ букв.

Что бы получить право авторства напишите своему куратору свой логин и соответствующую просьбу.

Второе: для отзывов о занятии должна быть только ОДНА тема. Перед тем как опубликовать новую запись – ПРОВЕРЬТЕ ленту блога. Если описания этого занятия ещё нет — только тогда вы создаете запись, а если кто-то уже что-то написал — то просто в его теме оставляйте комментарий. В названии записи ОБЯЗАТЕЛЬНО должно быть название занятия, фамилия педагога и дата его проведения.

И да пребудет с вами Адекватность и Вменяемость 😉

П.С. Друзья, у нас получаются большие статьи, поэтому прошу вас о нижеследующем: при создании статьи у вас есть панель кнопок вверху, найдите кнопочку “далее” и поставьте ее после первого длинного или двух коротких абзацев своего текста.

И еще один момент. Если хотите оставить отзыв о занятии и поделиться своими мыслями и переживаниями – делитесь, а не пишите посты по одному предложению. Это не чат – это блог.

ЗА НЕСОБЛЮДЕНИЕ ВЫШЕНАПИСАННОГО БУДЕМ ЛИШАТЬ ПРАВА АВТОРСТВА