Маніфест театру XXI

Класичний професійний театр виродився. У ньому ще створюються окремі шедеври, унікальні спектаклі, трапляються приголомшливі творчі знахідки. Ці щасливі виключення не заперечують, а лише підтверджують факт виродження: більшість із сотень і тисяч театрів, розкиданих на пострадянському просторі, давно забули основну ціль театрального мистецтва.

Всупереч існуючій ситуації, створивши по-справжньому живий театр, ми декларуємо наступний маніфест:

1. Театр має бути сучасним. Він мусить відповідати емоційному і духовному життю теперішнього суспільства..

2. В театрі не має бути гри. Наше ставлення до гри в театрі найкраще виражене словами К.С. Станіславського: “Більш за все в театрі я ненавиджу театр”.

3. Театральний твір, за своєю природою, має бути живим і народжуватися на очах у публіки, тут і тепер, затверджуючи собою єдність простору і часу.

4. Театр має розмовляти із суспільством мовою останнього, без химерності, без недомовок і ханжества, без інтелектуального снобізму; він мусить бути доступним і зрозумілим будь-якій людині, незалежно від її соціального статусу і рівня культури.

5. Не глядач існує для театру, а театр існує для глядача. Тільки для глядача. Геть театр для театральних критиків!

6. Справжній живий театр мусить ставити собі задачу не тільки розважати глядача, але й щиро і чесно виконувати просвітницьку роботу в душах людей. Непомітно і ненав’язливо він має викликати у глядачеві відчуття співпричетності та співпереживання, спонукаючи задаватися вічними питаннями: “Навіщо ми на цій планеті?”, “Чи правильно ми живемо?”, “Чи можна жити правильно?” та багатьма іншими.

7. В процесі спектаклю театр мусить досягати парадоксального ефекту, єдності та боротьби протилежностей, а саме: сидячи в залі, людина має втратити постійне і невідступне відчуття самотності, і водночас – відчути власну постійну самотність не як трагедію, а як звільнення.

8. Театр має нести у цей світ войовничий оптимізм, світло й позитив, але через безмежну й жорстоку щирість розмови на найсучасніші теми.

Ми пропонуємо цей маніфест як керівництво для дії для усіх театральних та кіно-режисерів, кому небайдуже майбутнє сучасного суспільства на всіх його рівнях, а також майбутнє мистецтва, якому вони присвятили своє життя.